26 вересня у Мистецькому арсеналі відбулась конференція «Херсонщина на фронтирі: степ, ріка, фортеця». Вона стала завершенням виставки Херсон. Степ тримає. Це — експозиція, в основу якої лягли кінострічки авторів проєкту Романа Бондарчука та Дар’ї Аверченко — «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан».

Херсонщина і фронтирність

Конференція окреслила важливі тематичні лінії — пам’ять, спадщину, довкілля, міфологію та щоденне життя на фронтирі з війною. Захід зібрав дослідників, громадських і культурних діячів, екологів, істориків, журналістів та інших експертів, щоб поговорити про український Південь сьогодні. Зокрема, проговорити поняття «фронтирності» — як для прифронтових регіонів, так і для України загалом. Подія зосередила увагу на осмисленні глибоких трансформацій, яких зазнали культурний, природний і соціальний ландшафти півдня України внаслідок повномасштабної війни. 

Темами обговорення стали:

– як сучасні події змінюють культурну та природну спадщину,

– чому пам’ять стає формою справедливості,

– що означає жити й відбудовувати на фронтирі.

Як зазначили організатори, «фронтирність» – це життя на межі небезпеки й постійна адаптація до змін, коли потрібно одночасно виживати, відновлюватися і зберігати ідентичність.

«Нам цікаво говорити про Україну як феномен — історичний і політичний», — сказала генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

Голос Херсонщини

У програмі було три панельні дискусії: панель І — «Степ тримає: культурна та природна спадщина під час війни», ІІ — «Пам’ять як форма справедливості».

Учасницею панелі ІІІ «Поранене / Пошкоджене / Недоступне» була виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова генерація» Оксана Глєбушкіна.

Спільно з Євгеном Глібовицьким, Сергієм Даниловом та Володимиром Миколаєнком говорили про фронтир, пам’ять, спадщину та життя під час війни. Про досвід, силу, людей і відновлення.

«Якщо говорити, який сьогодні Херсон, то сьогодні він тихий і шумний одночасно, поранений, втомлений, але він живе. У Херсоні живуть люди, працюють громадські організації і органи влади, які надають послуги. Сміливий бізнес продовжує виробництво продуктів і продовжує здійснювати торгівлю. 

Безпекова ситуація щодня є складною і такою, що загрожує життю. Сьогодні вранці на місто було випущено понад 20 КАБів. Саме через це важко забути про задачу — вижити. Але, поряд із тим, жителі міста живуть життя тут і зараз, здебільшого підземне життя. Літні люди ходять у ці підземні простори на зустрічі. Діти в тих самих просторах займаються спортом і творчістю, вдень вчаться онлайн у школі. Молодь і доросле населення в один день можуть вчитись надавати домедичну допомогу, а в інший — йдуть на виставу, бо театр також продовжує працювати для людей», — розповіла про життя Херсону Оксана Глєбушкіна.

«Степ і воля» як сенси ідентичності

До слова, наприкінці 2022 року, після деокупації Херсона, ГО «Громадський центр «Нова генерація» у Івано-Франківську організувала зустріч активістів і діячів з Херсона та Херсонщини. Під час обговорення ідентичності Херсону у розмові з’явилась метафора про південний степ від активістки Анжели Литвиненко. Організація взяла в роботу цю фразу. Так і народилось «Люди степу і волі» — як голос Півдня та нагадування про безмежну волю херсонців і південний фронтир України. Вже у березні 2023 року ГО «ГЦ «Нова генерація» провела форум «Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення». Це була третя зустріч щодо обговорення теми української ідентичності Херсонщини.

Чому важливо говорити про Херсон і Південь України зараз

Конференція «Херсонщина на фронтирі: степ, ріка, фортеця» стала важливим кроком у вибудовуванні нових розмов про Південь — глибоких, змістовних і чесних. У час, коли Херсонщина живе на межі війни й відновлення, надзвичайно важливо створювати майданчики, де можна відкрито говорити про минуле та майбутнє регіону, ділитися досвідом і шукати спільні рішення.

Такі простори для діалогу допомагають не лише осмислювати трансформації, які відбуваються, а й формувати бачення відновленої Херсонщини — з урахуванням голосів херсонців, експертів, активістів та культурних діячів. Такі платформи необхідні, щоб підтримувати зв’язок із регіоном, херсонцями в Херсоні та поза ним. 

Херсон — це не лише фронт, це ще й фортеця духу та місце сили. Він і надалі залишається територією пам’яті та волі. І саме в діалозі зберігаються сенси та народжуються нові, формуються майбутні кроки.

Анна Кучерак-Зоря

Відеозапис панелі ІІІ (автор — Radio Kuresh):