В Одесі відбулася фінальна зустріч із херсонцями у межах проєкту «Херсон: спільний голос для відновлення», який реалізує ГО «Громадський центр “Нова генерація”» у партнерстві з Херсонською міською військовою адміністрацією.

Зустріч стала завершальною у серії заходів, що відбулися в Івано-Франківську, Львові, Херсоні, Вінниці та Одесі. Водночас вона відкрила наступний етап проєкту — спільне доопрацювання напрацьованих ідей до рівня готових проєктних пропозицій.

Символічно, що саме в Одесі восени 2025 року під час зустрічі херсонців, організованої Оксаною Глєбушкіною, виникла ідея створити проєкт, який допоможе людям, вимушено розкиданим по різних містах України, зберігати зв’язок із Херсоном та долучатися до формування його майбутнього.

«Ми побачили, наскільки людям потрібні такі зустрічі. Вони не лише підтримують один одного, а й разом формують бачення майбутнього рідного міста. Саме тоді народилася ідея цього проєкту», — зазначила виконавча директорка ГО «Громадський центр “Нова генерація”» Оксана Глєбушкіна.

Відновлення, яке формують самі херсонці

Під час зустрічі представник Херсонської міської військової адміністрації, заступник міського голови Віталій Бєлобров презентував підходи до розробки Стратегії розвитку Херсонської територіальної громади та наголосив на важливості участі жителів у її формуванні.

«Без людей місто нічого не варте. Дуже важливо зберігати зв’язок між херсонцями, незалежно від того, де вони зараз перебувають. Саме люди мають визначати, яким буде Херсон після перемоги», — зазначив він.

Окрему увагу учасники приділили питанням збереження історичної пам’яті.

«Темі меморіалізації у світі часто недооцінювали. Але для нас надзвичайно важливо задокументувати цей досвід — для людей, для історії, для майбутніх поколінь», — підкреслив Віталій Бєлобров.

Фасилітаторкою зустрічі стала експертка проєкту Ольга Жукова. Саме завдяки фасилітації окремі ініціативи поєднувалися у більш комплексні проєктні рішення, що враховують різний досвід і бачення херсонців.

Не просто відбудувати, а зробити кращим 

Учасники та учасниці працювали в тематичних групах, обговорюючи безпечну та інклюзивну інфраструктуру, розвиток економіки, підтримку підприємництва, створення сучасної системи професійної підготовки, розвиток людського капіталу, повернення молоді, збереження історичної пам’яті та формування комфортного міського простору.

Напрацьовані пропозиції показали, що учасники думали не лише про відновлення зруйнованого, а й про те, яким має стати Херсон у майбутньому. Багато пропозицій стосувалися доступності міського середовища вже на етапі планування. Зокрема, учасники й учасниці наголошували, що громадський транспорт має одразу проєктуватися як інклюзивний, із сучасними зупинками та збереженням соціального таксі для людей із вразливих категорій населення.

“Ми не можемо спочатку відбудувати місто, а потім думати про доступність. Інклюзивність має закладатися одразу”, — наголосила учасниця зустрічі, донент кафедри Херсонського державного  аграрно-економічного університету Тетяна Лєнь під час презентації напрацювань групи.

Серед інших пропозицій:

• розвиток безпечного та інклюзивного громадського транспорту й інклюзивних зупинок;
• створення локальних атомних станцій; 

• завчасне проведення евакуаційних заходів, особливо вразливих груп населення із залученням всіх видів транспорту;
• облаштування укриттів у громадських місцях в достатній кількості;
• створення сучасних інклюзивних рекреаційних зон;
• облаштування майданчиків для реабілітації в зонах спільного перебування та створення місцевих реабілітаційних центрів у межах міста;
• відновлення місцевих палаців дитячої та юнацької творчості;
• сучасне відновлення спортивної інфраструктури- підтримка підприємництва
  – створення просторів професійного навчання та перекваліфікації для молоді й дорослих;
• зберегти соціальне таксі для людей із вразливих категорій населення;
  – повернення молоді та створення умов, щоб діти й підлітки хотіли жити у Херсоні;
• популяризація села, розвиток тваринництва та агросфери;
  – збереження історичної пам’яті та документування досвіду війни.

«Місто, в яке захочуть повернутися люди, має будуватися на інтересах дітей і підлітків», — зазначила учасниця зустрічі пані Ксенія.

Від майстерні — до професії 

Однією з найбільш практичних ідей стало створення Хабу «Підмайстерня» — сучасного простору, де діти, молодь і дорослі могли б здобувати нові професійні навички, навчатися декоративно-прикладному мистецтву, ІТ, менеджменту, проходити перекваліфікацію та отримувати підтримку у працевлаштуванні. На думку учасників, такий простір має поєднати профорієнтацію, сучасне навчання й можливість швидко інтегруватися у ринок праці. 

Діалог, який об’єднує херсонців 

Інша учасниця, Світлана Бєлоброва, поділилася своїми враженнями:

«Для мене дуже важливо бачити людей, яким не байдуже».

Наразі команда проєкту проводить тематичні онлайн-консультації, під час яких експертки разом з авторами ідей доопрацьовують їх до формату проєктних карток. Після завершення цієї роботи результати будуть представлені під час фінальної зустрічі проєкту та передані Херсонській міській військовій адміністрації як рекомендації для подальшої роботи над відновленням Херсонської громади.

Такі зустрічі мають значення не лише як майданчик для напрацювання проєктних ідей. Для херсонців, які через війну були змушені залишити рідне місто, вони стають простором довіри, взаємної підтримки та можливістю залишатися частиною громади. Саме через діалог, спільне планування і збереження зв’язків формується відчуття спільної відповідальності за майбутнє Херсона — незалежно від того, де сьогодні живуть його мешканці.

Команда ГО «Громадський центр “Нова генерація”» дякує всім херсонцям, які долучилися до зустрічі, простору «На часі» — за гостинність, а Херсонській міській військовій адміністрації — за партнерство та спільну роботу.

Матеріал підготовлений ГО «Громадський центр «Нова генерація» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародний фонд «Відродження» та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (orad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції