ГО “Громадський центр “Нова генерація” взяла участь у робочій поїздці до Роттердама в межах партнерського проєкту ICLD – Swedish International Centre for Local Democracy. Організацію представляла виконавча директорка Оксана Глєбушкіна. Партнерами проєкту є Херсонська міська військова адміністрація – Херсонська міська рада та муніципалітет м. Умео (Швеція).

Під час час дводенного візиту обговорювали, як ми сьогодні мислимо про міста, розвиток, відбудову і як краще це робити сьогодні.

Місто як система

“Роттердам — місто, яке не відновлювали, а переосмислили. Адже він майже повністю був зруйнований під час Другої світової війни. Замість того, щоб відновлювати, як було, місто обрало інший шлях — створити нову модель”, — ділиться Оксана Глєбушкіна.

Участь у візиті стала можливістю подивитися на міста не лише через інфраструктуру, а через системи, взаємодію та довгострокову цінність для людей. Це місто, яке мислить себе як систему.

Роттердам сьогодні — це місто стратегічного мислення, сучасної архітектури, експерименту та інновацій, роботи з даними та цифровими рішеннями, людиноцентричного планування.

Під час зустрічей учасники (-ці) говорили про те, як демографія впливає на планування міста, чому архітектура — це не лише про будівлі, а про взаємодію між людьми, та чому відбудова має створювати не короткостроковий ефект, а довгострокову — цінність.

Однією з ключових тем стала різниця між reconstruction (відбудовою) та regeneration (регенерацією). Відбудова часто фокусується на швидкому відновленні інфраструктури. Регенерація — це вже про інше: екологічну та економічну стійкість, соціальні зв’язки, якість життя, безпеку та інклюзивність, довіру між людьми та інституціями.

Демографія

Більше 50% мешканців мають міграційне походження.

Місто часто називають majority-minority city — тут немає однієї домінуючої групи. Близько 50% домогосподарств — одноосібні.

І це безпосередньо впливає на планування: місто свідомо створює простори для взаємодії. Демографія тут формує відкритість до змін, попит на житло та нові типи міських просторів.

Архітектура як взаємодія

Під час зустрічі з Orange Architects розповіли, що у Роттердамі проєктують не будівлі — проєктують взаємодію. Ключова ідея: місто створюється не лише будівлями, а простором між ними. Дизайн тут — це не про естетику, а про те, як люди живуть разом. І є дуже проста логіка: якщо люди не взаємодіють — простір спроєктований погано.

Відбудова як можливість

Проєкт Panorama Ukraine відкриває ще одну важливу рамку: відбудова — це не повернення до минулого, а можливість переосмислити систему. Це про воду, клімат, енергетику, мобільність, економіку та врядування. І про довгострокову цінність.

Мобільність і цифрове місто

Один із найсильніших інсайтів: проблема міст — не в нестачі технологій, а у фрагментації. Адже дані існують, але не з’єднані. Рішення приймаються різними акторами без координації. І, як наслідок, — втрачається довгострокова цінність. Digital City підхід розглядає дані як публічне благо і пропонує інтеграцію даних, моделювання рішень, залучення жителів.

Яку цінність місто хоче створювати

Ще один дуже важливий зсув у мисленні: більшість міст досі фокусуються на  ефективності, зниженні витрат, сталій інфраструктурі. Але люди відчувають місто інакше: через добробут, ідентичність і соціальну взаємодію.

Hard vs Soft values

Те, що легко виміряти: витрати, квадратні метри та стандарти. І те, що визначає реальну якість життя: соціальні зв’язки, відчуття безпеки, ідентичність, зв’язок із середовищем, психологічне і фізичне здоров’я.

І саме ці “soft values” часто випадають із планування, переконані організатори зустрічі.

Для міст це означає:

• інвестувати у цифрові основи;

• управляти даними як публічним ресурсом;

• впроваджувати циркулярні політики.

Для стейкхолдерів:

• працювати разом

• мислити через життєвий цикл

• поєднувати дані з людськими цінностями.

Під час візиту також обговорювали:

– цифрові рішення для міст;

– інтеграцію даних у прийняття рішень;

– мобільність та кліматичні виклики;

– роль партнерств і спільної роботи різних секторів.

Що є результатом регенерації? Місто, яке є стійким, інклюзивним і придатним для життя. І головне питання звучить не “відбудова чи регенерація?”, а “як перейти від одного до іншого?”

“Важливо не забувати про відновлення, про людей, процеси, довіру та взаємодію. Це все потребує нашої з вами уваги і бережного підходу за принципом “не нашкодь”. Власне, за цим підходом ми з колегами і працюємо у сфері відновлення в ГО “Громадський центр “Нова генерація””, — зауважує Оксана Глєбушкіна.

Для ГО “Громадський центр “Нова генерація” ця робоча поїздка — можливість осмислювати, яким може бути відновлення українських міст і громад після війни. Не лише через відбудову будівель, а через створення середовища, у якому людям хочеться жити, взаємодіяти та залишатися.