Коли дорослі з азартом збирають роботів, тестують сенсори, сперечаються над алгоритмами й радіють, коли конструкція нарешті працює — це означає, що навчання справді захоплює.
Другий день підсумкової зустрічі учасників (-ць) проєкту «Робототехніка у 4 прифронтових громадах Херсонщини як можливість для розвитку людського капіталу» був максимально практичним, динамічним і сповненим нових ідей.
Разом із командою ГО «РобоклубІФ» — Іриною Молінською та Анною Антонюк — освітяни занурились у майстер-клас із конструювання на базі Lego Education Spike Prime. Це були не просто технічні вправи.
Учасниці й учасники вирушили у справжню інженерну подорож. Вони конструювали та програмували робокатер, який має подолати морський маршрут з перешкодами, щоб доставити важливий вантаж до порту призначення.
Досліджували, як через робототехніку навчати дітей логіці, командній роботі, креативності, вмінню аналізувати та не боятися помилок. І як перетворити навчання на процес, де дитина не боїться експериментувати. Ви би бачили, з яким захопленням освітяни складали та програмували своїх роботів, як відкривали для себе все нові і нові можливості робототехніки та інженерії!
Під час групового обговорення, яке модерувала фасилітаторка Ольга Жукова, учасники й учасниці напрацьовували спільні ідеї та практичні кроки для розвитку STEM-освіти в громадах Херсонської області. Освітяни презентували свої пропозиції через чотири рівні змін: що може зробити кожен особисто, заклад освіти, громада та область.
«STEM-освіта сьогодні — це вже не про «додаткову опцію», а про конкурентні можливості дітей уже зараз та у майбутньому», — переконані вчителі.
Говорили про сталість, підтримку громад і вчителів, необхідність нових партнерств, програм і ресурсів. Обговорювали, як інтегрувати пілотні заняття з робототехніки в освітній процес — через гурткову роботу, створення STEM-лабораторій, проведення STEM-фестивалів та інших спільних ініціатив.
«Ми вже зараз думаємо про наступні кроки — фестивалі, спільні заняття дітей із різних громад, STEM-лабораторії. Бо від питання організації занять із робототехніки ми перейшли до значно ширшого — як розвивати STEM-освіту в громадах і поширювати успішний досвід проєкту», — говорить Оксана Глєбушкіна, виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова генерація».
Окремою частиною дня стала зустріч із Іванкою Федорос — проєктною кураторкою школи «Кайзен», яка поділилась досвідом проєктного навчання у школі. Адже робототехніка — це не лише про технології. Це про здатність дітей бачити проблему, шукати рішення, працювати в команді та створювати власні ідеї.
У підсумку ми бачимо головне: учнівська молодь у прифронтових громадах хоче вчитися, досліджувати, конструювати й відкривати для себе світ технологій. Пробувати себе у технічній сфері й мати такі ж сучасні освітні можливості, як діти та молодь в інших регіонах країни. І наше спільне завдання — зробити так, щоб ці можливості були доступні й для дітей Херсонщини.
Тому команда ГО «Громадський центр «Нова генерація» продовжує роботу з громадами Херсонської області у форматі робочих груп під супроводом експертки Ольги Жукової. Разом із представниками громад напрацьовуємо пропозиції та рекомендації щодо розвитку STEM-освіти й інтеграції занять з робототехніки в освітню систему громад, які згодом будуть передані адміністраціям громад для подальшої роботи та ухвалення рішень.
Дякуємо громадам-учасницям проєкту, керівництву навчальних закладів, відділам освіти, педагогам та партнерам за довіру, співпрацю та спільне бажання створювати сучасний освітній простір для дітей Херсонщини. Бо навіть у складних умовах важливо створювати для дітей простір розвитку, цікавості та віри у власне майбутнє.
Анна Кучерак-Зоря
Проєкт «Робототехніка у 4 прифронтових громадах Херсонщини як можливість для розвитку людського капіталу» реалізовує ГО “Громадський центр “Нова генерація” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції.
#Робототехніка #STEMосвіта #Херсонщина #НоваГенерація
